Ямна культура, археологічна культура доби енеоліту (2500 — 2000 до н.е.), поширена в Сх. Европі від Уралу до низу Дунаю; на Україні в степ. і лісостеп. зонах, у сточищі Дніпра, на Приозів'ї і в Криму (Сторожова могила, Михайлівське поселення, Скеля-Каменоломня і ін.). Назва походить від поховань у ямах під курганними насипами, в яких були поховані чл. одного роду. Померлих ховали в скорченому положенні на спині або на боці й посипали червоною вохрою; при померлих клали посуду з їжею, камінне (рідше мідяне) знаряддя і зброю; поселення Я. к. бували деколи укріплені; житла переважно наземні, основним заняттям населення було скотарство, поруч хліборобства, мисливства і рибальства. Знайдено залишки возів, до яких запрягали волів, як також скульптури з схематичними зображеннями людських постатей.

Багато хто з дослідників (Марія Гімбутас та інші) ідентифікують ямну культуру з праіндоєвропейцями.

Література

Археологія

Ямна култура | Yamna culture