ЮНЕСКО

Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (англ. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization, UNESCO) - Спеціалізована установа ООН, створена у 1946; ініціює й координує міжнародну співпрацю в ділянці освіти, науки й культури. Україна є членом ЮНЕСКО від 1954.

ЮНЕСКО, Орг-ція. Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (англ. UNESCO: United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization), міжнар. орг-ція, спеціялізована установа Орг-ції Об'єднаних Націй, яка при співпраці своїх чл.-держав у ділянці освіти, науки, культури сприяє ліквідації неписьменности, підготові нац. кадрів, розвиткові нац. культур, охороні пам'ятників культури тощо. Ю. була заснована 4. 11. 1946. 1987 вона охоплювала 158 країн-держав; консультативний статус при ній мають неурядові орг-ції (приблизно 250). Гол. осідок Ю. міститься в Парижі. Ю. має в-во Office des Presses de l'Unesco (різними мовами), в якому появляються 26 періодичних вид., серед них «Кур'єр ЮНЕСКО» (35 мовами), «Культури», «Музеум», «Перспективи освіти» та ін. Деякий час в Ю. мали перевагу африкансько-азійські країни, які провадили антизах. політику, у висліді чого США (кін. 1984), Великобрітанія (кін. 1985) та ін. країни тимчасово відмовилися від співробітництва в ній, узалежнюючи свій поворот від зміни керівної лінії Юнеско.

Україна в ЮНЕСКО

УССР (також і Білор. ССР) стала чл. Ю. 12. 5. 1954. Представниками УССР в Ю. були: Ю. Кочубей (згодом заступник мін. закордонних справ УССР, тепер заступник ген.-дир. Ю.), М. Решетняк, А. Зленко, В. Скофенко. У 1980 — 85 чл. виконавчої ради Ю. був представник УССР (Г. Цветков). У 1974 — 79 в системі Ю. відділ музейних справ очолював Ю. Турченко. Не погоджуючися з сов. політикою на Україні в ділянці культури і мистецтва, він покинув працю в Ю. і залишився У Франції. Постановою Ради Мін. УРСР 1956 створено Комісію УССР у справах Ю., до складу якої входять бл. 50 керівних представників мін-в і відомств, наук. і гром. установ. Ця комісія опрацьовує плани роботи на відтинку Ю. й координує працю нац. комітетів в УССР для наук. програм (геол. співробітництво, гідрологічна програма, океанографічна комісія, вивчення слов. культур тощо). 1979 у Києві відбулася міжнар. славістична конференція Ю., в якій взяли участь бл. 200 славістів. З 1970 появляється чужими мовами «Бюлетень Комісії УРСР у справах ЮНЕСКО», видано брошуру М. Петрачкова, Т. Коваленка-Косарика «Україна — член ЮНЕСКО» (1966), А. Зленка «Unesco and Problems of the Present» (1984). У плані діяльности Ю. окремими вид. появилися кн.: G. Chevchuk, « La politique culturelle dans la République socialiste soviétique d'Ukraine» (1981, також англ. мовою), альбом «Sculpture et architecture de bois» (1981), Л. Новиченко «Taras Chevtchenko» (1982), «Антологія укр. радянської поезії» Poetry of Soviet Ukraine's New World: An Anthology (1986) та ін. Свого часу в Ю. відзначено 150-річчя з дня народження Т. Шевченка, 250-річчя з дня народження Г. Сковороди, 100-річчя народження Лесі Українки, І. Франка, Є. Патона; влаштовано фестиваль фільмів О. Довженка (1984). Керамічне пано Л. Мішкової прикрашує коридор Ю. 1983 Ю. відзначила 1500-ліття заснування Києва, і делеґація, очолювана ген.-дир. А. М. М'Боу, з цієї нагоди відвідала Київ. Як і в ін. міжнар. орг-ціях, представники УССР в Ю. виконують заг.-сов. директиви.

Зовнішні посилання

Література

Акроніми | Міжнародні організації

Gourt Home::Gourt :: ЮНЕСКО

Україна в ЮНЕСКО

Зовнішні посилання

Література