Тиса, найбільша ліва притока Дунаю, довжина 966 км, сточище — 153000 км²; тече на території України (на Закарпатті; на довжині 223 км), Угорщини й Юґославії; на незначному відтинку становить кордон України з Румунією. У сточищі Тиси положене майже все Закарпаття (за винятком півн.-західних окраїн Пряшівщини) — понад 15 000 км² (у тому числі понад 3 000 км² — Пряшівщина). Тиса утворюється на північ від Рахова злиттям Чорної (довж. 50 км, сточище 574 км²; перетинає Полонинський Бескид) і Білої (34 км, сточище — 466 км²; пливе на межі Чорногори і Гуцульських Альп). До Великого Бичкова Тиса має типово гірський характер: спад річища понад 4,5 м/км, швидкість течії — З м/сек., долина вузька, пересічна ширина річища 50 м. Нижче Тиса тече у широтному напрямі здовж південного краю Мармароської котловини; ширина долини 8 — 10 км, ширина річища 50 — 100 м, його спад зменшується до 1,8, швидкість течії до 2 м/сек. Нижче Хусту Тиса проривається через Вулканічні Карпати, утворюючи мальовничі «Хустські ворота», і виходить на Потиську низовину та набуває рис спокійної рівнинної pіка; ширина заплави 10 — 12 км. Основне живлення Тиси - снігове і дощове; весняні і літні повені. Тиса замерзає лише нижче Виноградова. Використовується до сплаву. Більші притоки: Тересва, Теребля, Ріка, Боржава, Бодроґ (з Латорицею, Ужем і Лаборцем), Горнад (з Toплею).

Література

• Енциклопедія українознавства

Ресурси інтернет

• Тиса, сайт Українські Карпати

Ріки | Ріки України | Угорщина

Tisza | Тиса | Tisza | Tisa | Theiss | Tisza | Tiso | Tisza | Tisza | טיסה (נהר) | Tisza | Tibisco | Tisa | Тиса | Tisza | Tisza | Cisa | Tisa | Тиса (река) | Tisa | Тиса | Tisza