Право — сукупність загальнообов'язкових правил, що регулюють суспільну поведінку, встановлених або санкціонованих державою або суспільством і мають повноваження визнавати законними чи незаконними певні дії або бездіяльність, дозволяють або забороняють певні відносини між людьми і організаціями, забезпечують методи гарантування справедливих відносин, прав і воль людей і їхніх об'єднань, і забезпечують покарання для тих, хто не дотримується встановлених правил поведінки. Як правило, у світському суспільстві право не регулює питання етики, моралі, норми пристойності і т.п., але в окремих випадках передбачає покарання за порушення цих норм і визначає ці норми в законодавчому порядку.

У розвинутих суспільствах право пов'язане з державою і не може існувати окремо від нього, оскільки його загальнообов'язковість забезпечується заходами державного впливу, а самі норми як правило приймаються, змінюються або скасовуються тільки державними органами. У суспільствах, де державна влада відсутня чи її вплив дуже слабкий, правові взаємини можуть регулюватися встановленими традиціями, релігією.

У свою чергу держава не може існувати без права, тому що нормами права регулюються форма правління держави, організація і порядок діяльності державних органів, міри покарання за невиконання обов'язкових указівок держави, а також інші суспільні відносини, важливі для існування держави.

На відміну від права, як системи загальнообов'язкових норм (об'єктивне право) виділяють також розуміння права як права, волі й обов'язки громадян і інших осіб (суб'єктивне право).

Крім загальнообов'язковості праву присутні і такі характеристики як формальна визначеність і системність при регулюванні суспільних відносин, що додають їм стабільність.

Для зручності все право підрозділяється на галузі.

Право

Lag | Reg | Dreito | Drechu | Dret | Právo | Lov | Recht | Law | Juro | Derecho | حقوق (قانونی) | Laki | Droit | משפטים | Pravo | Lög | Diritto | 法律 | Ture | Recht | Prawo | Direito | Drept | Law | Pravo | Juridik | قانون | 法学 | 法學 | 法律