МЕНЕЛА́Й (гр. Μενελαος, Menelaos) — лакедемонський цар, один з Атрідів, молодший брат Агамемнона, чоловік Єлени, батько Герміони й Мегапента. В епосі М. — спартанський владар, його дружину Єлену викрав Паріс, що спричинило Троянську війну. М. поплив під Трою з 60 кораблями. Відзначався мужністю й хоробрістю, був серед тих героїв, які, заховавшись у дерев’яному коні, прорвалися до міста. Йому допомагали богині Афіна й Гера. У двобої здолав Паріса (якого від смерті врятувала Афродіта), хоробро боронив тіло вбитого Патрокла. Після захоплення Троїахейцями разом з Єленою відплив на батьківщину, однак за велінням Зевса буря розкидала його кораблі, і він мусив протягом 8 років блукати біля Кіпру, Фінікії, Ефіопії, Єгипту й Лівії. Кінець кінцем на острові Фарос він змусив Протея показати спосіб повернення на батьківщину. М. повернувся додому саме тоді, коли Орест ховав Клітемнестру й Егіста. Пізніші перекази доповнили міф про М. епізодом його зустрічі з Парісом у Дельфах до викрадення Єлени, а також розповіддю про перенесення М. (як зятя Зевса ) живим до Елісію. Міф про М. широко використовували античні письменники. У мистецтві відома група «М. з тілом Патрокла».

Алегорично М. — зраджений чоловік.

Література

• Словник античної міфології

Троянська війна

Менелай | Meneláos | Menelaos | Menelaos | Menelaus | Menelao | Menelaos | Ménélas | Menelao | 메넬라오스 | Menelajas | Menelaos | Menelaos | Menelau | Menelau | Менелай | Менелај | Menelaos