концентраційний табір, табір-в'язниця для цивільних осіб у воєнний час або при тоталітарному режимі. Перші концентраційні табори були створені англійцями під час Другої англо-бурської війни в Південній Африці в 1889 для африканських жінок і дітей (з померлими близько 20 тис. чоловік).

Система з приблизно 5 тис. концентраційних таборів була створена нацистами в Німеччині й окупованій Європі (1933-1945) для ув'язнення політичних і ідеологічних опонентів після того, як Гітлер став канцлером у 1933. Найбільше сумновідомі фашистські табори Бельзен, Бухенвальд, Дахау, Майданек, Собібор і Треблінка. Загальна кількість людей, що загинули в німецьких таборах, становить більше 6 мільйонів, багато з них перед смертю піддавались медичним експериментам.

В СРСР починаючи з кінця 1920-х була створена система виправно-трудових лагерів, а в 1934 році було створено Головне управління виправно-трудових лагерів (ГУЛАГ). За період 1934 - 1953 в ГУЛАГ, за офіційними даними, було знищено 1 054 000 людей.

Тоталітаризм

Konsentrasiekamp | معسكر اعتقال | Konzentrationslager | Camp de concentració | Koncentrační tábor | Koncentrationslejr | Konzentrationslager | Internment | Campo de concentración | Kontzentrazio-zelai | Keskitysleiri | Camp de concentration | Campo de concentración | מחנה ריכוז | Sabirni logor | Kamp konsentrasi | Campo di concentramento | 強制収容所 | Concentratiekamp | Konsentrasjonsleir | Konsentrasjonsleir | Obóz koncentracyjny | Campo de concentração | Lagăr de concentrare | Концентрационный лагерь | Concentration camp | Koncentračný tábor | Koncentracijsko taborišče | Концентрациони логор | Koncentrationsläger | 集中营