Рубль, основна російська і радянська грошова одиниця, що виникла на поч. 14 в., але до поч. 18 в. була тільки лічильною одиницею. Містила в собі 100 «новгородських денег» (або 200 «моск. денег»), що з 1535 дістали назву «копейних денег», або копійок. Реальною срібною монетою на 100 копійок, рівною певний час західньоєвр. талярові, Р. став з 1704. З 1715 Р. карбовано аж до 1924 (за винятком 1917-20). На Україні запроваджено в обіг з поч. 18 в.; укр. назва — карбованець.

В СССР Р. випускаються Держ. Банком СССР у деномінаціях 100, 50, 25 і 10 Р. та Держ. Скарбницею СССР в деномінаціях 5, 3 й 1 Р. та 1 Р. міднонікльовий. Серед ін. Р. має також напис укр. мовою — «карбованець». Поскільки банкові чеки в СССР ще не поширені, більшість прямих розрахунків ведеться готівкою і тому кількість Р. в обігу є надзвичайно велика. Р. друкуються в Москві й Ленінграді. Респ. відділ Держ. Банку СССР у Києві одержує резервний приділ Р. з Москви раз на місяць, а випускає Р. в обіг тільки за директивами Москви кожного третього дня; т. ч. уряд УССР забезпечений власними фінансами тільки впродовж трьох днів (крім кредиту).

Купівельна сила Р. здиференційована державою залежно від типів ринків та цін. Так, 1973 у Києві, на харч. базарах, купівельна сила Р. становила тільки 65% того, що в держ. крамницях, а в інвалютних крамницях, що продають за закордонні «сертифікатні» Р. (що їх надсилають еміґранти додому, привозять туристи тощо) була на 57% вища, ніж у держ. харч. крамницях.

P. є суто внутр., не вільнообмінною валютою; вивіз і ввіз Р. через кордон у сумах більших, ніж 30 Р. на особу заборонений. За кордоном Р. в обігу не існує, хоч всі зовн. торг. й платіжні розрахунки перечисляються на Р. за паритетами валют, то визначаються Дврж. Банком СССР щомісяця. Паритети валют тих країн, з якими Україна торгує найбільше такі: (див. табл. на стор. 2627).

Історію Р. до 1950 див. на стор. 447. У 1950, гол. для розрахунків з закордоном, P.. поставлено на високу золоту базу (0,222168 г), хоч його купівельна сила всередині країни була тоді на 45%» нижча, ніж перед війною. 15. 11. 1960 золотий «вміст» Р. підвищено до 0,987412 г і одночасно замінено 10 старих Р. на один навий. Цим Р. здевальвавано на 55,5%, але його вартість і далі завищена, хоч офіц.

(За один Р.) | 1913 | 1930 | 1938 | 1950 | 1961 | 1973

Амер. долярів | 0,51 | 0,51 | 0,19 | 0,25 | 1,11 | 1,33

Бріт. фунтів | 0,10 | 0,10 | 0,04 | 0,09 | 0,40 | 0,54

Франц. франків | 2,67 | 12,90 | 6,54 | 87,72 | 5,44 | 6,06

Нім. марок | 2,16 | 2,14 | 0,47 | — | 4,44 | 3,80

Сх.-нім. марок | — | — | — | — | 2,47 | 2,47

Чехо-словац. корон | — | 16,95 | 5,41 | 12,50 | 8,00 | 8,00

Поль. злотих | — | 4,44 | 1,10 | 1,00 | 4,44 | 4,44

Угор. форинтів | — | 2,86 | — | 2,93 | 13,04 | 13,04

Рум. леїв | — | 76,92 | — | 37,45 | 6,67 | 6,67

Держбанк купує один г золота за один P., проте на чорному ринку в Одесі за один Р. можна купити лише 0,07 г золота (1973). Один амер. доляр на чорному ринку в Одесі коштував 20 Р. у 1955, 28 Р. у 1960, 2,6 Р. у 1965, 6,15 Р. у 1970 і 5 Р. у 1973. Натомість «сертифікатний» Р. у Нью-Йорку коштував у 1973 2,60 долара. Політика завищення. Р. призводить до того, що експорт товарів з СССР і з України є менше вигідний, ніж імпорт; одержання кредитів за кордоном є вигідніше, ніж надавання позик за кордон, а також дуже вигідно одержувати гроші й пакунки, як і вести обрахунки з туристами з-за кордону.

Хоч Р. не є вільнообмінною валютою, зміни вартости закордонних валют змушують. Держбанк СССР постійно змінювати паритети P., а це, хоч і сповільнено, впливає на купівельну силу Р. в нутрі країни через ціни експортних та імпортних товарів, бо держава мусить порівнювати ціни і виплачувати їх внутр. продуцентам і споживачам у Р.

Література

• Енциклопедія українознавства

Нумізматика | Боністика | Валюти

Расейскі рубель | Ruble | Rubel | Rubel | Ρούβλι | Rusia rublo | Rublo | روبل | Rouble | 루블 | Rubel | Rublo | רובל | Rubelus | Ruble | Roebel | ルーブル | Rubel | Rubel | Rublo | Рубль | Rubelj | Rubel | 卢布